З нагоди вшанування у Республіці Польща 163-ї річниці Січневого повстання 1863-1864 років проти російського поневолення, царизму та деспотизму, Генеральний консул України в Кракові Вячеслав Войнаровський та віцеконсул Валентина Кузьмін 22.01.2026 року поклали квіти і запалили лампадки на могилі українського революціонера - повстанця – підпоручника Андрія Потебні, похованого разом з польськими побратимами неподалік замку в Пєсковій Скалі на території теперішнього с. Сулошова у межах Ойцовського національного парку Краківського повіту Малопольського воєводства.

Битва під Пєсковою Скалою, де загинув А.Потебня, одна з багатьох сутичок під час Січневого повстання. У ніч з 4 на 5 березня 1863 року польські повстанці на чолі з Маріаном Лангевичем, напали на загін російського війська, який знаходився на цвинтарі у містечку Скала. У цій атаці на російських окупантів брав участь й Андрій Потебня. Тут він і був вбитий поблизу кам'яної огорожі цвинтаря. Товариші віднесли смертельно пораненого в груди А.Потебню в сторожку на кладовищі, і там він на світанні спокійно й мужньо помер на їхніх руках. Останніми його словами були: «Дай вам Бог перемогти в боротьбі супроти тиранії…». На героїчну загибель Андрія Потебні відгукнулася низка закордонних газет.

У Січневому повстанні, що знайшло підтримку міжнародної громадської думки, разом із поляками брали участь українці, литовці та білоруси. Збройний супротив мав характер партизанської війни, під час якої відбулося близько 1 200 битв і сутичок. Скінчилося поразкою повстанців, з яких кількадесят тисяч загинули в сутичках, близько 1 000 були страчені, близько 38 000 засуджені до каторги чи заслані до Сибіру, а близько 10 000 подалися на еміграцію. Зокрема, у м.Вільно повстанці були розгромлені російськими загонами Муравйова, який вдався до жорстоких розправ.

Андрій Опанасович Потебня - український військовик шляхетського роду та політичний діяч. Народився 19 серпня 1838 року на хуторі Манів Роменського повіту Полтавської губернії (нині село Гаврилівка Роменського району, Сумської області) Батько Андрія - Панас Юхимович Потебня, козацького роду, походив із запорожців. Його старший брат відомий вчений Олександр Потебня - засновник т.зв.  психологічного напряму у вітчизняній філології, а його іменем названо Інститут мовознавства Академії наук України. Двоє інших братів Петро і Микола теж віддали свої життя у боротьбі з російським царизмом.

Значний вплив на формування поглядів А.Потебні мало його знайомство з другом Тараса Шевченка Зиґмунтом Сєраковським, який називав себе «українцем з правого берега Дніпра».

У 1856 А.Потебня закінчив Костянтинівський кадетський корпус у Петербурзі. Служив у Шліссельбурзькому піхотному полку. У червні 1862 залишив службу. 27 червня 1862 року здійснив замах на царського намісника у Польщі Олександра Лідерса.

Існує дві могили А.Потебні, оскільки спочатку загиблих повстанців та Андрія Потебню поховали в братській могилі на цвинтарі в містечку Скала, а в 1953 р., на 90-ту річницю повстання, прах Андрія Потебні і його загиблих побратимів у двох урнах з великими військовими почестями було перенесено до розташованого неподалік місця бою - замку Пєскової Скали - історико-краєзнавчого музею. Тут повстанців поховали у могилі-мавзолеї на південь від замку над ставком. Згаданий мавзолей на думку тодішньої комуністичної влади ПНР мав служити пропаганді польсько-російської дружби. Проте, за особистої ініціативи Посла України у Польщі Дмитра Павличка та значним зусиллями Генерального консула України в Кракові Зіновія Куравського у 2000 р., було здійснено заміну старої радянської меморіальної дошки, де повідомлялось про А.Потебню, як росіянина. На новому надгробку було зазначено: